Вы наверняка слышали о слепых пятнах в ваших глазах. Их наличие обусловлено строением глаза: нервные волокна от рецепторов идут поверх сетчатки и собираются в зрительный нерв, который проходит сквозь сетчатку на другую её сторону. В этом месте отсутствуют световые рецепторы и оно называется "слепым пятном".



Попробуйте найти это место (у разных людей оно расположено по-разному). Это делается так: закройте правый глаз и левым глазом посмотрите на правый крестик, который обведён кружочком. Держите лицо и монитор горизонтально. Не сводя взгляда с правого крестика, приближайте-отдаляйте лицо от монитора и одновременно следите за левым крестиком (не переводя на него взгляд). В определённый момент он исчезнет.

Дуже люблю романтичні кав’яреньки і колекціоную спогади з них. Нещодавно писала про романтичний Львів та його концептуальні заклади, а сьогодні вирішила зупинитись на Києві. На великий мій жаль, цікавих місць в своєму рідному місті я знаю не так багато (може тому, що у нас їх не так багато є?)… Але дечим зможу поділитись і буду щаслива почути ваші поради!

Kaffa де прованс (що на вул. Саксаганського 22, м. Руспубліканський стадіон або Льва Толстого) – неймовірно затишне та приємне кафе. Цим місцем я завдячую моєму дорогому ЖЖ-френду springfrom Оксаночко, щиро дякую за зустріч, за кав’ярню і за цікаве спілкування! :) До речі, Каффу знайшла також в ЖЖ kaffa_mania і Каффа-спільнота на facebook. Таке от соціалізоване кафе :)




Квіткове кафе (м. Палац Спорту, вул. Шота Руставелі, 21) – затишна кав’яренька з приємним персоналом. До речі, це християнський бізнес, що мене особисто дуже тішить. :)


Вереничная «Победа» (вул.Софієвська,14, м. Майдан Незалежності) – це місце не романтичне, але дуже приємне та веселе. Зроблено в стилі радянської квартири, а по вечорам в нижньому залі демонструються старі радянські фільми. ;) Дуже навіть доступні ціни. Можна перекусити чи навіть доволі плотно поїсти та зустрітись компанією друзів.

Oliva (та, що по вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 34, м. Площа Льва Толстого) – приємне місце, непогана кухня, хоча як на мене ціни вище середнього. Це заклад не на кожен день і не для кави, а скоріше щоб приємно провести час, коли є і час і гроші. Просто люблю цей заклад, бо люблю. Підходить для святкування домашніх свят (ми запрошували сюди батьків на срібне весілля).

Золотий Дукат (той, що на вул. Інститутській, 16, м. Хрещатик, верхній вихід). В Києві є ще Дукат по вул. Велика Васильківська, 48 (м. Республіканський стадіон), але там мені не дуже подобається. Загалом, місце дуже навіть затишне і приємне, як для Києва, але до львівських стандартів всеодно не дотягує, як на мене :). І гарячу чорно-білу чоколяду (коронний напій львівського Дукату) в Києві готують не так смачно (чи може то просто мені не вистачає тамтешніх романтичних вуличок і вічно-сонних левів?...:)) 

Друзі, а взагалі: може у когось є ще якісь власні цікаві здобутки та знахідки в Києві щодо романтичних або концептуальних кафе? Буду дуже вдячна за підказки :)

P.S. Пост розміщено кардинально не на правах реклами! Це дружні поради, які не принесли автору жодної матеріальної винагороди, але якщо хтось з власників вище зазначених кафе та ресторанчиків хоче пригостити мене смачною кавою – я не відмовлюсь :)) Отак от - продалась за каву )))